Він не залишив після себе мемуарів, голосових повідомлень чи серії інтерв’ю. Тільки декілька архівних фото, перелік псевдонімів і дата — 3 серпня 1947 року. День, коли він не дозволив себе взяти живим.Осип Безпалько. Псевдо «Андрій», «Задорожний», «Остап». Народився 1914 року…
Колись за столами переговорів продавали острови й цілі народи. У 1898-му Іспанія «віддала» США Філіппіни, отримавши 20 мільйонів доларів компенсації. У 1819-му — віддала Флориду за прощення боргу. У 1867-му Російська імперія продала Аляску за 7,2 мільйона — менше, ніж сьогодні…
Ідеш — а навколо усе як завжди:трамвай, магазини, каштани.І тільки обличчя у дзеркалі дні —чужі, ніби зняті з екрана.Ідеш — і мовчиш. Бо слова, наче кіт,роздер твоє горло як тишу до дна.А правди нема. І за правду — лишесписали квитанцію.…
Роберт Фіцо вирішив процитувати «африканську мудрість»: коли слони б’ються чи кохаються — страждає трава. І назвав Україну тією самою «травою».Але якщо вже пан прем’єр заговорив про історичні метафори, варто нагадати історію власної країни. У березні 1939-го Словаччина стала першим союзником…
Артем, 10 років. Київ (Солом’янка)У під’їзді пахне бетонним пилом і хлоркою. Вентилятор на сходах розганяє гаряче повітря, але не встигає за ним — літо в Солом’янці цього року прийшло разом із уламками. У дворі сидить хлопчик — років десять, може…
❗️ У Києві зникає архітектура впевненості.Якщо раніше вважалось, що найнебезпечніше — жити на верхніх поверхах, то сьогодні ракети зривають другий, п’ятий, дев’ятий, перший.Немає «безпечної висоти».Немає «мені пощастить». Є тільки: було вікно — стала діра.Випадковість більше не рятує.Вона — вирок, підкинутий…
Київ. 31 липня. Ранок після того, як небо знову обвалилося.Місто прокинулось у диму й попелі. Але це було вже не пробудження — радше виривання з напівсну, в якому смерть не приходить одразу, а дзижчить над головою, кружляє, як реактивний «Шахед»,…
Це не історія про шпигунство. Це історія про дурість, жадібність і повну втрату орієнтирів.24 роки. Волинь. Без роботи. Telegram.Шукав підробіток — як і ти, як і тисячі.Не на “темних форумах” — просто гортав стрічку.А може, лишав коментарі.Гнівні, злі, “чесні”.Про те,…
Це не фільм-катастрофа, не гравюра з майбутнього, не постапокаліптичний арт.Це реальне фото. Україна. Донецька область. Часів Яр. Весна 2025.Місто, в якому жили люди.Працювали лікарі.Сиділи на лавочках старенькі.Грали у дворі діти.Залишали молоко перед дверима.Будували. Вірили.Жили.І ось що залишив по собі “русский…
Фото з протесту (26–27.07.25.)П’ятий і шостий день.Ще позавчора — заголовки. Сьогодні — майже тиша.Люди ще стоять, але світлини з’являються рідше. Медіа зникають.Потік не зменшується — протест, а увага до нього сходе на нуль. У натовпі з’являються дивні гасла.Дикі написи. Неадекватні…
Фото з протесту (25.07.25.)Четвертий день протестів.У людей вже з’явилася назва — «Картонний протест» або “революція картонок” — через десятки, сотні плакатів саме з картону, з часто гострими і навіть лайливими гаслами:«Корупція вбиває!», «Ох*їли вкрай», «Джерелом влади є народ», «Закон 12414…
Я Привоз. Я пам’ятаю все.Мене почали будувати ще в 1827-му. Кам’яні лавки з’явились за двадцять років. Я бачив царя, більшовиків, Гітлера, Брежнєва і бандитів 90-х — і стояв. У двохтисячних мене намагались “реставрувати”. Але до душі не дістались.Я Привоз. Я…
