ВОЛИНЬ: ЗЕМЛЯ БЕЗ СПОКУЮ

Історична довідка · Волинь, 1921–1943 Або чому історію треба не кричати, а знати «Бандеровцы резали поляков!» — кричит очередной комментатор в TikTok, Twitter – X чи ще десь. А теперь сядь, дихни. І слухай, що було до того, як хтось…

Читати даліВОЛИНЬ: ЗЕМЛЯ БЕЗ СПОКУЮ

Гаряча вода, холодна ніч

«У мирні часи ми лаялись через холодний душ.У воєнні — ми вдячні, якщо є труба, яка ще ціла.»— десь між Шулявкою і Голосієвим, 2025 Ніч. 7 червня. Київ.Шахіди знову йдуть низько. Уламки сиплються, як дріб по місту.Ніхто не кричить. Місто…

Читати даліГаряча вода, холодна ніч

Країна, якій вирвали зуби

(Україна, Донбас, 2005. Донецький завод. Барак Обама серед гільз.)Тоді він ще не був президентом.Був молодим сенатором у світлій сорочці та випрасуваних штанях, з пильним поглядом людини, якій довірили гроші — 48 мільйонів доларів на роззброєння України.Він стояв серед купи старих…

Читати даліКраїна, якій вирвали зуби

Хустка на обличчя. Постріл у голову. Премія Шевченка

Пост, якого не буває в шкільних підручникахУ Києві досі є вулиця Андрія Головка. Є й бібліотека його імені. Туди приносять книжки. Повз неї щодня проходять люди — не знаючи. Або роблячи вигляд, що не знають.А треба б. Бо Головко —…

Читати даліХустка на обличчя. Постріл у голову. Премія Шевченка

Між вогнем і болотом

«Між вогнем і болотом» ВЛН · 1943.УПА, ліс, польське подвір’я.Сьогодні він має знищити дім, у якому виріс його друг… День починався, як завжди — важко. Світанок був синьо-сірий, ніби дим після підпалу. З лісу тягло мокрим мохом, а з села…

Читати даліМіж вогнем і болотом

85 років під землею

МЕТРО. 1940–2025. ОДНА Й ТА САМА НІЧДо всього можна звикнути.Навіть до сирен, ночівлі в метро і звуку, що розрізає небо.Але звичка — це не спокій.Це просто спосіб не збожеволіти до ранку.⸻⸻📸 ФотоЛондон, станція Aldwych, 1940-й.Люди сплять просто на рейках, перестеливши…

Читати далі85 років під землею

Київ. Ніч. Жужання.

4 липня 2025, 02:10Шахеди летять стаями. Більше півсотні. Може, вже сотня. Київ жужжить, як вулик. Горить.За вікном — звук, який неможливо забути.Це не просто “бплА”. Це не “атака дронів”.Це — звукова кардіограма війни, яка б’ється прямо над нашими дахами.Весь Київ…

Читати даліКиїв. Ніч. Жужання.

Бронік не застібнувся чи історія “горбуна”

(записано з чужих слів, мовчання і дороги)Його не брали — довго.Він був горбатий, тихий, надміру ввічливий. Водій із горбом, як дзвіниця Собору Паризької Матері. Люди на блокпостах не завжди читають діагнози, але іноді — бачать. Раніше йому махали: «Проїжджай, бідолахо,…

Читати даліБронік не застібнувся чи історія “горбуна”

Варшавське гетто летом 1941 (заборонені фото)

Фотографи у форміЦього разу в кадрі не ефрейтор Гейдекер, а Віллі Георг — солдат-телеграфіст, якому дали дозвіл на вхід у ґетто влітку 1941-го. У 4–5 рулонах плівки він зберіг щоденність умови життя: натовпи на вулиці, дітей, що просять хліба, поліцейських,…

Читати даліВаршавське гетто летом 1941 (заборонені фото)

Початок. Варшавське гетто

Перші дні Варшавського ґетто очима солдата, що зненавидів свою формуСвіжа цегла, свіжа кровСічень 1941-го. Варшавський «єврейський житловий район» закритий усього два місяці; стіні бракує тиньку, брами ще обплутані колючим дротом. Усередині — понад 400 000 людей на 3 км², завезених…

Читати даліПочаток. Варшавське гетто

Це ви. Це ваші мертві

Коли земля Німеччини повернула своїх мертвих — а живі більше не мали куди відвести очі«Ви нічого не знали? Тоді копайте»Квітень 1945-го. 1 200 мешканців Веймара марширують крізь ворота Бухенвальда. У таборі ще парує попіл крематорію; на брезенті — тіла, що…

Читати даліЦе ви. Це ваші мертві

Троє. Історія однієї родини

Київ. 23 червня 2025.У неділю вони ще були живі.У понеділок — їх не стало.Чоловік. Дружина. І дід.Разом у квартирі. Разом під обстрілом. Разом загинули.Їхній шістнадцятирічний син вижив випадково. Був на дачі з бабусею. За містом.Коли повернувся — було вже надто…

Читати даліТроє. Історія однієї родини