Тіло на бульварі

Фото Йоханнеса Хеле. Київ. Початок жовтня 1941 року.Біля тютюнової фабрики на бульварі Шевченка, 74 — тіло чоловіка.Він лежить на асфальті, наче впав назад, рухаючись вперед. Люди обходять його й ідуть далі — з вузлами, з корзинами, мовчки, не сповільнюючи кроку.…

Читати даліТіло на бульварі

Про що ви говорите з катом?

Президент Польщі виходить до мікрофона, посміхається, як учень на фотографії для альбому, і говорить:«Я регулярно розмовляю з духом першого маршала Речі Посполитої Юзефа Пілсудського. Ми обговорювали польсько-радянську війну і нинішню міжнародну ситуацію…»Звучить як анекдот, але це не анекдот. Це —…

Читати даліПро що ви говорите з катом?

Визнання тіні: як Палестина стала «державою» на папері

19 вересня 2025 року Велика Британія під керівництвом Кіра Стармера офіційно визнала Палестину державою. Того ж дня про таке саме рішення заявив прем’єр Канади. Формально — жест на користь «мирного врегулювання». По суті — політичний маневр, який більше говорить про…

Читати даліВизнання тіні: як Палестина стала «державою» на папері

Дівчинка під плитами: ніч, яка обвалилася на Київ

Ніч на 28 вересня почалася для Києва з чергової сирени. Хтось встиг спуститися в укриття, хтось лишився вдома.Солом’янський будинокУламки дрона влучили у п’ятиповерхівку. Перекриття обвалилися. Рятувальники довго розбирали завали, поки під бетонною плитою не знайшли тіло 12-річної дівчинки.Вона загинула у…

Читати даліДівчинка під плитами: ніч, яка обвалилася на Київ

Коли агресори не вибачаються

Зеленський сказав красиво: мовляв, росіяни колись обов’язково вибачатимуться. За Путіна, за війну, за зруйновану історію. І, можливо, так воно й буде. Але історія нас вчить іншому: далеко не завжди агресор знаходить у собі мужність сказати «пробачте».Польща.Вересень. Початок 30-х. Польща проводить…

Читати даліКоли агресори не вибачаються

Британія, що сперечається із собою

Вулиця — завжди чесніша за офіційні заяви. На ній не працюють пресрелізи, там говорять кулаки, прапори й глухе шипіння гніву. Лондонські марші — не “один день обурення”, а симптом довгої історії, яка кожен раз повертається до однієї теми: хто такі…

Читати даліБританія, що сперечається із собою

Коли дрони летять на Варшаву

Уночі Польща вперше пережила те, що для нас давно буденність: російські «шахеди» зайшли в її небо й полетіли всередину країни. Не «випадково», не «знесло вітром», а курсом на великі міста. Польські та союзні літаки піднялися, частину об’єктів збили, на кілька…

Читати даліКоли дрони летять на Варшаву

Діти з вибухівкою: чи коли Telegram замінює школу

Львів. Місто, яке ще вчора хтось міг назвати «тилом». Місто кав’ярень і театрів. Але тепер — і місто, де у вазонах для квітів закладають вибухівку.Двоє хлопців — 14 і 15 років. Звичайні львівські підлітки. У телефонах у них не музика…

Читати даліДіти з вибухівкою: чи коли Telegram замінює школу

То, что несёшь

Я вышел утром из дома, когда на ступенях осталисьследы вчерашнего дождя и табачный недавний пепел,и улица, вытянув шею, напоминала о старости,о том, что всё, что идёт — убывает медленно, словно крепнет.Я шёл к реке, где скрипели железные ржавые сваи,и пароход,…

Читати даліТо, что несёшь

Як руйнувалися сімʼї

Історія родини Сарчуків. У 1922 році на Львівщині народився Василь Сарчук. Він мав кілька псевдонімів — «Білий», «Горинь», «Яків». Йому випало бути політвиховником у сотні «Кочовики», яка входила до відтинку «Лисоня» ВО-3 «Богун», частини групи «УПА-Північ». З 1944-го він воював…

Читати даліЯк руйнувалися сімʼї

Звіробій. Тридцять тисяч за голову

Війна довга. Досить довга, щоб людина встигла прожити друге життя, не виходячи з окопів. Павло Діденко, позивний «Звіробій», воював одинадцять років. Спершу Донбас, ще ті перші дні, коли слово «АТО» мало звучати буденно, а виявилось — це затяжна війна, з…

Читати даліЗвіробій. Тридцять тисяч за голову

Місто без безпечних поверхів

Цієї ночі Київ прокинувся від гуркоту, який розрізав темряву на шматки. Спершу — моторошний свист дронів, далі — вибухи, пожежі, крики. У Святошинському районі загорілися багатоповерхівки, у Дарницькому — стіни старої чотириповерхівки розсипалися разом із дахом. Уламки падали на подвір’я,…

Читати даліМісто без безпечних поверхів