Пирожки воспоминаний

На кухне у бабушки, где время словно замирает,где часы тикаютмедленно,в такт сердцебиению,там пахнет борщом, пирожками, теплотой понимания,там каждый предмет – хранитель вековых ценностей.В её руках, морщинистых, но таких ловких,зарождаются вкусы детства, теплые, знакомые.Тесто, как пелена времени раскатанное тонко,пирожки, наполненные вишнями…

Читати даліПирожки воспоминаний

Пауза перед пострілом

У кімнаті, де сонячне проміння боролося з тінню, вона знайшла свій притулок. З видом на місто, що засипало, вона і її кішка були занурені в мовчазне споглядання заходу сонця, який фарбував хмарочоси в золотистий колір. Несподівано, звук повідомлення на телефоні,…

Читати даліПауза перед пострілом

Тени старого борделя

В тени старого дома, тихо и холодно,Витражи блеклые, словно взоры утомленные.На улице мрачно, одиноко и голодно,Всё заживо стоит погребённое. Ресторан за углом что когда-то жил,Теперь стоит пуст…Скатерти на полу в углах. Как и бордельчто с ним по соседству был,где смех…

Читати даліТени старого борделя

Любов по розкладу

Всі шукають любов, купляють квіти,У день закоханих, серця биття.Любов, як весна, приходе швидко,Але зимою – де твоє життя?Серця стукають у ритмі вальсу,У кафе звучить солодкий джаз.Але чи не є любов, як фальш?Свято купідонів чи просто бізнес-клас?Ми шукаємо кохання, наче золото,У…

Читати даліЛюбов по розкладу

Голос місця

Голос міста вранці ледь чутний, ніжний, Прокидається він повільно, розтягуючись у світанковому тумані. Трамваї дзвенять, мов перші ноти у музиці вічній, А вулиці наповнюються ритмами життя, як зранку – вітанням.Обідній час – місто гомонить, наче вулик бджолиний. Кав’ярні манять ароматами,…

Читати даліГолос місця

Тіні на базарі безцінних душ

На базарі душ, де торг ведеться цілодобово, Де за гроші продаються мрії, честь та совість. Там гуляють тіні, втрачені, бездомні, коло дома, І кожна – це історія про зраду, самотність та користь. «Купи душу!»– кличе базар, мов жебрак, Але кожна…

Читати даліТіні на базарі безцінних душ

Смайли Влади

У країні Емоджі, де політика та соціальні медіа злилися у нерозривний тандем, сталося щось незвичне. Президент Емоціус звільнив головнокомандувача армії, генерала Альберта Стратега і призначив його місце генерала Фелікса Сирого. «Ти бачив, що в телеграм-каналі президента лише чотири дозволені смайлики?…

Читати даліСмайли Влади

Кава та ракети

По вулиці сум та тиша,Ракети летять, несучи сліз далеких небес.У ковтку кави щоденна таємниця,Життя в руці, а десь – приліт та смерть. Світ розпадається, а свічка палає,Кожен вибір – мить на перехресті долі.Чашка кави – аромат сподівань в неї тає.…

Читати даліКава та ракети

Память слез

В дымке кофейни, за чашкой кофе,мы с тобой, как двое чужих.«Возьми мои сны», – говорю я тебе,«а я заберу твои дни.»«Да, любовь ушла, словно поезд в ночи,оставив лишь дым и шум колес.В сердцах – пепел, в глазах – пустота,А в…

Читати даліПамять слез

Ноктюрн для двох. (Зустріч на перехресті часу)

Минуло десять років із того чарівного вечора, коли їхні шляхи перетнулися в галереї. За цей час вони обоє досягли величезного успіху у своїх сферах. Піаніст став відомим композитором, чиї твори виконувалися у найпрестижніших концертних залах світу. Жінка ж стала зіркою…

Читати даліНоктюрн для двох. (Зустріч на перехресті часу)

Останній сміх відьми

У серці старовинного міста, де тіні минулого тяжко висіли над брукованими вулицями, височів стовп, вкритий чорною кіптявою минулих багать. На його підніжжі, в старому ритуалі як світ, стояла жінка, одягнена в рваний пеплос.В її очах не було місця страху; вони…

Читати даліОстанній сміх відьми

Резерв плоті: урок відповідальності…

На околицях глухого, забутого людьми і Богом району, стояла недобудова. Судячи з її вигляду, ніхто ніколи не планував її закінчувати. Лише місцеві «художники» відточували свою майстерність на її стінах і наче змагались, кому ж вдасться спотворити ще гірше те, що…

Читати даліРезерв плоті: урок відповідальності…