По вулиці сум та тиша,
Ракети летять, несучи сліз далеких небес.
У ковтку кави щоденна таємниця,
Життя в руці, а десь – приліт та смерть. 

Світ розпадається, а свічка палає,
Кожен вибір – мить на перехресті долі.
Чашка кави – аромат сподівань в неї тає. 
Серце б'ється в ритмі важкою долі.  

Повернути час назад, наче сторінку книги,
Відновити світ, де розцвітають квіти.
Але в чашці кави – гореч долі та втрати,
Вихід є, але шляхів не багато.