Маленькі, старовинні, жваві вулиці, ти йдеш ними і одразу потрапляєш у під’їзд будинку. Над під’їздом немає ні козирка, ні сходив, ні інших ознак що це під’їзд. Як чорна діра тебе поглинула. Навіть дверей до неї немає.Наче у фільмі, пам’ятаєте? Один…
– Я ніколи не любив собак, та й взагалі тварин. Говорить місцевий житель Лимана, у якого зараз у квартирі мешкає шість собак. Чотири дорослі, та два малюки, один з яких на фото. – У Лимані до війни жило 50 т…
Страх – не кураж.Але кураж допомагає впоратися зі страхом. Коли їдеш, а на узбіччі немає слідів від авто.Коли повертаєшся через посадку вночі і бачиш три сигнальні ракети, а потім чуєш два виходи, не розуміючи, звідки вони.Тому, що ти поміж…І думаєш,…
Когда бомбежка прекратилась, мы вышли из подвала и поняли что соседей у нас больше нет» – говорит выжившая Татьяна. Людей разрывало на части, придавливало плитами, убивало предметами быта и мебели которые с огромной силой влетали в них. В одной из…
Пожежник Андрій.Молодий, чесний хлопець. Відкритий душею як і його боротьба з відкритим вогнем після обстрілів. Його батьківщина окупована, самого Андрія не випускали, вмовляли залишитися, обіцяли «найкраще життя у руському мирі».«Я не міг залишитися, шукав шляхи та рішення. Одного дня в…
Місто розташоване приблизно за 60 км від окупованого Донецька.При під’їзді до міста, зверху, відкривається чудовий краєвид на курахівське водосховище.Узбережжя обліплене маленькими рибальськими будиночками чи дачами.На в’їзді блок пост.Вусатий, міцний, невисокого зросту військовий зупинив наш бус.«Хлопці, що ви, заїбалися в цю…
«А нас ви можете нагодувати”? – спитав самий молодший, найбрудніший і потіючий з трійці.«Обіди тільки для людей з пенсійними посвідченнями” – сказала дівчина і далі продовжила розкладати їжу по пластикових тарілках.«Знову старих годують, тільки й роблять, що годують старих і…
Просто прийшла війна.І діти стали як ляльки, з застившими поглядами.Впали та завмерли, а батькі плачуть.Раніше. Кожна сирена – і люди шукали притулок,Хапали дітей, пожитки й спускалися глибше в підвали.Зараз війна стала рутинною, з темпом неспішним, вона не вибачає. Сирена – не привід ховатися,…
Ця історія відбулася ще у перші дні війни. «Поїхали купимо каски?» “Поїхали” – відповідаю я. «А ти в них розумієш?» – Запитує мій співрозмовник. «Так, все життя в касці ходжу» “Ясно” – не гучний сміх і ми рушили в дорогу.…
Гарне місто. Обласний центр.Сонце вже почало сідати, я побачив маленьку вивіску.Бар.Двері дзинкнули і ми опинилися всередині.Музика, красиві люди в чистому одязі. Коктейлі, кальян, дим розтікається і піднімається вгору, змішуючись із парфумом.На нас пильний одяг, з не мирного життя, придуркуватий і…
Ми сидимо на лавці під густим деревом, листя якого частково нас закривають. Ночами на ній сплять бомжі, точніше один, на прізвисько «рукомойник».Місце козирне, він приходить туди щовечора тримаючи в руках махрове жовте простирадло і пакет, підкладає під голову тканинний згорток…
Отец Георгий Юрий Серый – настоятель храма в городе Ахтырка. Они с местным предпринимателем Виталий Евтеев организовали хлебопекарню прямо в храме.Город разрушен на 80%, люди живут в подвале храма. В городе не работает ни один магазин, пути снабжения ограничены. Эти…
