Мне говорят, что пора уходить.Спасибо, я знаю. Уже на пороге.Не надо провожать. Не буду скучать,не потеряюсь в дороге.Далеко? Ещё немного.До первой остановки всего лишь шаг.Нет, не тревожьтесь, я сам по дороге,взглядом прощаюсь. Не надо вещей, ни багаж.Да, идти пора. Спасибо…
В грязи лежала девка под конями,Раскинув ноги, вся в крови.И два солдата, своими сапогами, Смеясь, кричали ей: «вставай давай, иди!»«Чего валяешься, красавица лихая?Пора вставать, не жди теперь чудес!»Один смеялся, в бок её пихая,Другой затягивал нестройный гимн небес.Но девка лишь глядела,…
Дощ ішов третій день поспіль. Сірі хмари низько нависали над землею, і здавалося, що небо ось-ось обвалиться людям на голови. Гриша сидів в окопі, вдихаючи важкий запах вологого ґрунту та гнилої рослинності. Він намагався зігрітися, але холод пробирав до самих…
У світі, де мода на здоровий спосіб життя досягла апогею абсурду, жив колись Джонні Седуктор — останній герой епохи хаосу та неподобства. Джонні був тим, кого називають ретроградом, і з гордістю продовжував вести спосіб життя, який більшість його співвітчизників вважали…
Якось я прокинувся і виявив, що став невидимим. Ні, це не суперздатність та не фокуси. Я просто люблю писати.А в наш час, письменників начебто не існують.Раніше, років так 50 тому, я був би зіркою. Люди читали б мої вірші, обговорювали…
Весна прийшла і радість всюди, Співає жайвір, іде народ, Христос воскрес! Вітають люди, Сяє вогонь і світла род. І знову кошик, свічка, паска, Та спів церковний гомонить, Як символ віри, й водночас — Нагадування, що болить. Бо розповідь про Боже…
Я шагал по пустыням, оставляя следы на песке,В кресле пилота космического корабля метался,Строил дома, возвышаясь над суетой в пике,И на корриде с быками на равных бодался.Я бродил по мегаполисам, где небоскрёбы царапают звёзды,Выращивал виноград, укрывая золотой листвой лозы,Примерял на себя…
В епоху, коли кожен лайк – це ніби мікро-автограф на громадському банері думок, багато хто з нас стає лайковим ніндзя – ми тут, але нас як би і нема. Уявіть: ви гортаєте стрічку, і ось він, піст. Дотепний, глибокий, із…
Наша історія починається не з нас. Сценарій поточної глобальної драми написаний не руками тих, хто страждає від його наслідків, а тими, хто витягує вигоду з розділення та хаосу. Це зовсім не спонтанний сценарій, а ретельно спланований акт, у якому кожен…
В городе, где светит неон, где витрины полны снов, Люди – тени танцуют танец, наряжаясь в костюмы козлов и коров. Там Вася с гитарой в руках, мечтает о звёздах, но спит днём, И Кастя, что смеётся в слёзах, тайны свои…
Штучний мозок – наш новий друг,Він знає все і все він помічає.Замість нас він мислить, мріє, А ми? А ми лише життя проживаєм.Роботи в домі – наші нові друзі,Варять каву, чистять, навіть співають.А ми на дивані, з пультом в руках,Лише…
Втомлені діти сплять у вагоні, Зірвані з коренем, мов дерева. Поїзд гуде, ніби старого стогін, Що носить біль у своїх жерновах.Мати сидить, огорнута в мовчання, В очах – відблиск втрачених днів. В її молитві – тихе сподівання, Що війна пройде,…
