Память слез
В дымке кофейни, за чашкой кофе,мы с тобой, как двое чужих.«Возьми мои сны», – говорю я тебе,«а я заберу твои дни.»«Да, любовь ушла, словно поезд в ночи,оставив лишь дым и шум колес.В сердцах – пепел, в глазах – пустота,А в…
Ноктюрн для двох. (Зустріч на перехресті часу)
Минуло десять років із того чарівного вечора, коли їхні шляхи перетнулися в галереї. За цей час вони обоє досягли величезного успіху у своїх сферах. Піаніст став відомим композитором, чиї твори виконувалися у найпрестижніших концертних залах світу. Жінка ж стала зіркою…
Останній сміх відьми
У серці старовинного міста, де тіні минулого тяжко висіли над брукованими вулицями, височів стовп, вкритий чорною кіптявою минулих багать. На його підніжжі, в старому ритуалі як світ, стояла жінка, одягнена в рваний пеплос.В її очах не було місця страху; вони…
Резерв плоті: урок відповідальності…
На околицях глухого, забутого людьми і Богом району, стояла недобудова. Судячи з її вигляду, ніхто ніколи не планував її закінчувати. Лише місцеві «художники» відточували свою майстерність на її стінах і наче змагались, кому ж вдасться спотворити ще гірше те, що…
Блюз зради
Чорний лінкольн м’яко зупинився біля тротуару. Двері відчинилися, і з них вийшов чоловік у крислатому капелюсі і з пальто з коміром-стійкою.«Ти впевнений, що інформація вірна, Томмі?» — спитав Джо.«Як смерть, бос. Джиммі «Щур» планує взяти твоє місце,» – Томмі дивився…
Дебати у півтонах
У напівтемній кімнаті, де кожна річ здається наповненою духом минулого, Роб сидить у кріслі, наче кіногерой зі старого фільму. Його нога лежить на коліні, а на ньому її стрункі ноги. Стіна за його спиною прикрашена абстрактними написами, написаними кимось, хто,…
Відлуння дитинства
У моєму дитинстві, як сонце вранці,Була вулиця, що вела до мрій.Мати, ніжна, в словах – вічні танці,Батько – тінь, що в моїй душі живе.Вулиця, де кожен камінь – слово,Шепоче про дні, що минають.Христос, що не став батьком знову,В серцях свій…
Душа чи краса
У майстерні, де запах олії та терпентину змішувався із сонячним світлом ранкового сонця, Енріке, з фокусом художника, спостерігав за Кармен, його музою, яка завмерла в ідеальній позі.«Почекай секунду», – сказав він, надаючи нового відтінку палітрі.«Ти завжди такий серйозний, коли малюєш»,…
Аплодисменти долі
На сцені світла, у залі тиша,Грає актор – душа його жива.У кожному жесті, у кожному вірші,Він мистецтво своє душею співа. Шепочуть кулісів старі історії,Про сміх, про сльози, про життя глибоке.Актори – чарівники, у масках долі,Вони на сцені – і в…
Пригоди і розчарування читача: чи формування слова пиздливого поета
У вузькій вулиці старого міста,Де вітер грає з віконцями світла.Дві постаті йдуть та тайну несуть,І крок за кроком – в минуле ступають міцно.Їх шлях лежить до забутої брами,Де час зупинився, мов старий друг.Вони шукають відповіді на загадкиЩо у камені, У…
Годинник: Відлуння вічності.
У далекому місті, де вулиці перепліталися немов долі його мешканців, жив-був старий годинникар. Його маленька майстерня була повна годинників всіх форм і розмірів, але найціннішим серед них був старовинний настінний годинник, успадкований ним від діда. Ці годинники відраховували не просто…
Ноктюрн для двох
У затишній кімнаті, де стіни поглинають кожну ноту, настає вечір. Піаніст, чоловік із проникливим поглядом та легкою усмішкою на втомлених губах, намацує клавіші старовинного інструменту. Його пальці вправно ковзають чорно-білою клавіатурою, витягуючи мелодії, які здаються такими знайомими і водночас новими.…
