Весна прийшла і радість всюди, Співає жайвір, іде народ, Христос воскрес! Вітають люди, Сяє вогонь і світла род. І знову кошик, свічка, паска, Та спів церковний гомонить, Як символ віри, й водночас — Нагадування, що болить. Бо розповідь про Боже…
Штучний мозок – наш новий друг,Він знає все і все він помічає.Замість нас він мислить, мріє, А ми? А ми лише життя проживаєм.Роботи в домі – наші нові друзі,Варять каву, чистять, навіть співають.А ми на дивані, з пультом в руках,Лише…
Втомлені діти сплять у вагоні, Зірвані з коренем, мов дерева. Поїзд гуде, ніби старого стогін, Що носить біль у своїх жерновах.Мати сидить, огорнута в мовчання, В очах – відблиск втрачених днів. В її молитві – тихе сподівання, Що війна пройде,…
Восьмого березня. Сцена весни.Сніг тане, підступає зелень,І люди в цей день, як завжди,Шукають сенс у календарних лініях.Магазини кричать знижками,Яскраві вітрини, гламур для ока.Але це лише маскарад ринкових гімнів,Іронія сучасності, сміх через сльози – без звука.Люди несуть квіти, немов в останній…
Всі шукають любов, купляють квіти,У день закоханих, серця биття.Любов, як весна, приходе швидко,Але зимою – де твоє життя?Серця стукають у ритмі вальсу,У кафе звучить солодкий джаз.Але чи не є любов, як фальш?Свято купідонів чи просто бізнес-клас?Ми шукаємо кохання, наче золото,У…
Голос міста вранці ледь чутний, ніжний, Прокидається він повільно, розтягуючись у світанковому тумані. Трамваї дзвенять, мов перші ноти у музиці вічній, А вулиці наповнюються ритмами життя, як зранку – вітанням.Обідній час – місто гомонить, наче вулик бджолиний. Кав’ярні манять ароматами,…
На базарі душ, де торг ведеться цілодобово, Де за гроші продаються мрії, честь та совість. Там гуляють тіні, втрачені, бездомні, коло дома, І кожна – це історія про зраду, самотність та користь. «Купи душу!»– кличе базар, мов жебрак, Але кожна…
По вулиці сум та тиша,Ракети летять, несучи сліз далеких небес.У ковтку кави щоденна таємниця,Життя в руці, а десь – приліт та смерть. Світ розпадається, а свічка палає,Кожен вибір – мить на перехресті долі.Чашка кави – аромат сподівань в неї тає.…
У моєму дитинстві, як сонце вранці,Була вулиця, що вела до мрій.Мати, ніжна, в словах – вічні танці,Батько – тінь, що в моїй душі живе.Вулиця, де кожен камінь – слово,Шепоче про дні, що минають.Христос, що не став батьком знову,В серцях свій…
На сцені світла, у залі тиша,Грає актор – душа його жива.У кожному жесті, у кожному вірші,Він мистецтво своє душею співа. Шепочуть кулісів старі історії,Про сміх, про сльози, про життя глибоке.Актори – чарівники, у масках долі,Вони на сцені – і в…
