На сцені світла, у залі тиша,Грає актор – душа його жива.У кожному жесті, у кожному вірші,Він мистецтво своє душею співа. Шепочуть кулісів старі історії,Про сміх, про сльози, про життя глибоке.Актори – чарівники, у масках долі,Вони на сцені – і в…
У вузькій вулиці старого міста,Де вітер грає з віконцями світла.Дві постаті йдуть та тайну несуть,І крок за кроком – в минуле ступають міцно.Їх шлях лежить до забутої брами,Де час зупинився, мов старий друг.Вони шукають відповіді на загадкиЩо у камені, У…
В нічній тиші до мене шепоче минуле, «Послухай, нащадку, які ми були сміливі. Учись на наших помилках, не повторюй їх знову, Історія – учителька, але учні часто сонливі». Я кажу: «Минуле, я тебе чую, Твої уроки в серці моєму живуть.…
Вітер шепоче таємниці ночі,Життя мандрує в зоряних полях.Любов і смерть — дві вічні дочки,Танцюють в серці, мов на вогнях.Зорі в очах, мов іскри теплі,Суджені нам у долі шляхи.Ніжно, то смерть в руках утеплить,А любов веде до світанків м’яких.Таємниці долі, мов…
Просто прийшла війна.І діти стали як ляльки, з застившими поглядами.Впали та завмерли, а батькі плачуть.Раніше. Кожна сирена – і люди шукали притулок,Хапали дітей, пожитки й спускалися глибше в підвали.Зараз війна стала рутинною, з темпом неспішним, вона не вибачає. Сирена – не привід ховатися,…
