Майер стоял у окна своей квартиры в Герцлии-Питуах, глядя на Средиземное море, которое лениво плескалось о берег, словно ничего не случилось. Солнце 1970 года жгло кожу, но внутри него была пустота – та самая, что Ремарк описывал в своих героях,…
Запомни, сын: вода течёт не к морю, а туда, где ниже,и люди — туда же, хотя им мерещится свет.Не путай привычку с любовью, а страх — с тем, что ближе,и помни: всё, что теряешь ты, находит другой человек.
(Береза-Картузька, 1935)Він не знав, котра година. Тіні ще довгі, але вже обпікає.Лице прилипло до штукатурки, обвітрене, як стара хлібина. В очах — пил, на губах — сухо.Позаду чувся важкий подих когось старшого.Той кашляв, але не мав права втягнути повітря голосно.…
Оповідання · з чотирьох частин Чорний сніг літа · Стакан пшона · Донощик · Крихта Чорний сніг літа (Частина 1) Лівобережжя, хутір Хлистів Яр, червень 1932 р.Місяць стояв надибло, мов перекинутий казан, – круглий і порожній. Під його блідим світлом…
«Між вогнем і болотом» ВЛН · 1943.УПА, ліс, польське подвір’я.Сьогодні він має знищити дім, у якому виріс його друг… День починався, як завжди — важко. Світанок був синьо-сірий, ніби дим після підпалу. З лісу тягло мокрим мохом, а з села…
(записано з чужих слів, мовчання і дороги)Його не брали — довго.Він був горбатий, тихий, надміру ввічливий. Водій із горбом, як дзвіниця Собору Паризької Матері. Люди на блокпостах не завжди читають діагнози, але іноді — бачать. Раніше йому махали: «Проїжджай, бідолахо,…
