Отец Георгий Юрий Серый - настоятель храма в городе Ахтырка. Они с местным предпринимателем Виталий Евтеев организовали хлебопекарню прямо в храме.
Город разрушен на 80%, люди живут в подвале храма.
В городе не работает ни один магазин, пути снабжения ограничены. Эти люди выживают исключительно на доброй воле волонтёров, гуманитарной помощи, отчаянной смелости водителей «Рембо» и своей силы характера.
Еще у этих ребят есть идея самим изготавливать макароны, чтобы занимать людей, поднимать их дух и иметь продовольственный запас.
«Мы маємо нестерпне бажання виробляти спагетті» - сказал отец Георгий 🙂.
И добавил: «Розумієте, люди все втратили. Плачуть цілими днями, треба зайняти їх справою і при цьому зробити запас.
Пока Tina разговаривала с отцом Георгием в трубке постоянно слышались взрывы и хлопки.
«Для нас це звичайний буденний фон» - сказал отец Георгий.
«Всі люди, які залишилися і не поїхали, стали як один організм, велика честь бути поруч із ними».
Мало просто спасти жизнь, нужно ещё и сохранить веру в неё.
Виталий Евтеев, местный предприниматель:
«У перший день війни я звернувся до настоятеля Михайлівського храму о. Георгія з пропозиціею перевезти продукти з моїх крамниць та роздати нашим місцевим жителям. Цих запасів нам вистачило на перший час. Так як нам перестали постачальники доставляти продукти, а саме головне - хліб, я розумів, що нам його потрібно десь брати. В нас було борошно, в інтернеті я почитав як пекти хліб і ми в церкві спробували замісити тісто. Знайшли форми і випекли перші 12 хлібин. І в нас вийшло!
А потім почалось…
Зібрали ліжка, ковдри і все для того, щоб розмістити людей які постраждали під час бомбардування.
Знайшли електрика, дроти і підключили плити.
Знайшов жіночок, які можуть пекти хліб. Вони всі погодились допомагати.
Організували роздачу молока для дітей кожного дня.
Різали свиней для людей. В сторожці при церкві зробили кухню, щоб годувати жителів та наших бійців, а також організували збір одягу.
В нас постійно в церкві живуть люди, будинки яких розбомбило.
Ще ми зібрали чоловіків для того, щоб їздити ремонтувати домівки після бомбардування.
Домовились з Укртелеком і нам провели інтернет у церкву.
Ще домовились з медиками, щоб у нас постійно у церкві був лікар.
Потім у нас з‘явились проблеми - почало закінчуватись борошно.
Ми з батьком вночі вдома зробили машинку для того, щоб з зерна молоти борошно. Цілу ніч ми її робили, а на ранок вже змололи наше перше борошно і продовжили пекти далі хліб.
Помощь, оказанная этим людям, вселяет в них веру. Веру в то, что их поддерживают и будут поддерживать дальше совершенно незнакомые люди.
Ахтырке присвоено звание Город - Герой!
Единственное, что получилось у врага - это разрушить город с воздуха.
Уникальное место. Это как раз тот случай, когда нет ни званий, ни чинов, ни санов. И люди взаимодействуют как одна семья -
300 спартанцев против всей России.
В конце отец Георгий сказал: «Не забувайте, що ви робите дуже важливу справу. Бог приходить до людей через людей. Не втомлюйтеся, не впадайте у відчай, знайте завжди, що ваші зусилля приносять людям користь, натхнення, полегшення і радість. Ми переможемо. Це буде незабаром»!
Виталий добавил: «Я думаю, якщо кожна людина прикладе свої зусилля в тому що вона вміє, то ми вижевемо і переможемо! Це - головне!
