Десять годин над містом

10.07.2025Тривога тривала 10 годин.400 дронів. 12 ракет.16 постраждалих. 2 загиблих.Ніч почалась не з вибуху. Зі звуку.Це було не «вжжж», а щось глухе, довге, як постріл серця у бетон.Кияни знову у ваннах, на станціях метро, в коридорах.На станції Лук’янівка діти спали…

Гаряча вода, холодна ніч

«У мирні часи ми лаялись через холодний душ.У воєнні — ми вдячні, якщо є труба, яка ще ціла.»— десь між Шулявкою і Голосієвим, 2025 Ніч. 7 червня. Київ.Шахіди знову йдуть низько. Уламки сиплються, як дріб по місту.Ніхто не кричить. Місто…

Країна, якій вирвали зуби

(Україна, Донбас, 2005. Донецький завод. Барак Обама серед гільз.)Тоді він ще не був президентом.Був молодим сенатором у світлій сорочці та випрасуваних штанях, з пильним поглядом людини, якій довірили гроші — 48 мільйонів доларів на роззброєння України.Він стояв серед купи старих…

85 років під землею

МЕТРО. 1940–2025. ОДНА Й ТА САМА НІЧДо всього можна звикнути.Навіть до сирен, ночівлі в метро і звуку, що розрізає небо.Але звичка — це не спокій.Це просто спосіб не збожеволіти до ранку.⸻⸻📸 ФотоЛондон, станція Aldwych, 1940-й.Люди сплять просто на рейках, перестеливши…

Київ. Ніч. Жужання.

4 липня 2025, 02:10Шахеди летять стаями. Більше півсотні. Може, вже сотня. Київ жужжить, як вулик. Горить.За вікном — звук, який неможливо забути.Це не просто “бплА”. Це не “атака дронів”.Це — звукова кардіограма війни, яка б’ється прямо над нашими дахами.Весь Київ…

Бронік не застібнувся чи історія “горбуна”

(записано з чужих слів, мовчання і дороги)Його не брали — довго.Він був горбатий, тихий, надміру ввічливий. Водій із горбом, як дзвіниця Собору Паризької Матері. Люди на блокпостах не завжди читають діагнози, але іноді — бачать. Раніше йому махали: «Проїжджай, бідолахо,…

Це ви. Це ваші мертві

Коли земля Німеччини повернула своїх мертвих — а живі більше не мали куди відвести очі«Ви нічого не знали? Тоді копайте»Квітень 1945-го. 1 200 мешканців Веймара марширують крізь ворота Бухенвальда. У таборі ще парує попіл крематорію; на брезенті — тіла, що…

Троє. Історія однієї родини

Київ. 23 червня 2025.У неділю вони ще були живі.У понеділок — їх не стало.Чоловік. Дружина. І дід.Разом у квартирі. Разом під обстрілом. Разом загинули.Їхній шістнадцятирічний син вижив випадково. Був на дачі з бабусею. За містом.Коли повернувся — було вже надто…

Київ. 23 червня. Дим стоїть, як пам’ять.

Вночі Київ знову палав. Декілька хвиль дронів, потім ракети. Райони — різні. Вибухи — справжні. По місту — по людям, по тілу столиці.Знову зранку фото, відео, уламки, вікна, які більше не вікна. І люди, які викладають усе це в соц.пережи.Тому…

Сирена – це не фон. Це шанс.

Кожного разу, коли вночі вмикається сирена — це не “ще одна повітряна тривога”.Це повідомлення: тебе можуть вбити.Не десь там — а тут. Через дах. Через вікно. Через стіну, в яку ти вперся лопатками й вирішив не рухатись,бо «вже задовбало».Те, що…