ВОЛИНЬ: ЗЕМЛЯ БЕЗ СПОКУЮ

«Бандеровцы резали поляков!» — кричит очередной комментатор в TikTok, Twitter - X чи ще десь. 
А теперь сядь, дихни. І слухай, що було до того, як хтось когось почав різати. Бо коли обрізаєш історію до одного 1943 року — ти не аналізуєш, ти працюєш на Кремль.

ХТО ЖИВ НА ВОЛИНІ?
Волинь — це серце української землі. Полісся, між Бугом і Случчю. Там не було ні королівських замків, ні шляхетських маєтків. Там були хати. Селяни. Русини. Малороси. Українці. Які жили на своїй землі з діда-прадіда.

Але з 1921 року Волинь — це вже Польща.
Не тому, що так історично, а тому, що Польща виграла радянсько-польську війну — і совєти подарували їй Західну Україну.

Для розуміння
За польським переписом 1931 року, у Волинському воєводстві українці становили понад 68% населення, поляки — близько 17%, євреї — майже 10%, німці — 2%, чехи — 1,5%, інші (татари, вірмени, росіяни тощо) — 1,6%
Але саме поляки контролювали адміністрацію, поліцію, суди, освіту і землю.

ПОЛЬСЬКИЙ КОЛОНІАЛІЗМ: 1921–1939
Польща не просто отримала Волинь. Вона почала її перетворювати на свою. Системно і з презирством.

1. Полонізація освіти
- Українські школи закривали.
- Викладання українською — заборонено.
- У деяких селах діти вчилися польською мовою, якої навіть не розуміли.

2. Церковна війна
- Православні церкви нищили або передавали під католицькі костели.
- Українських священників звільняли, переслідували.
- У 1937 році польська влада вибухівкою знищила православний собор у селі Теремне під Луцьком, прямо перед очима селян. Людей не підпускали. Це був символічний акт: ваша віра — нічого не варта.
- У 1938 році тільки на Холмщині й Підляшші зруйнували понад 100 православних храмів.

3. Земельна політика
- На Волинь переселяли осадників — польських ветеранів.
- Їм давали землю українських селян.
- Вони були озброєні, агресивні, зневажали місцеве населення.
- Варшава вважала Волинь "кресами всходніми" — диким Сходом, який треба "окультурити". Українців бачили як "нижчий елемент", який має або стати поляком, або зникнути.

4. Криміналізація українства
- Організація української молоді — заборонена.
- За український прапор — тюрма.
- За спробу створити українську школу — тюрма.
- За українське слово в газеті — конфіскація.
- За українську книжку — обшук.

А ДІТИ РОСТУТЬ
І от уяви село, 1922 рік.
Ти бачиш, як поляки вивозять вчителя з вашої школи. Як ваш храм перетворюють на католицький. Як батька арештовують за «сепаратизм». Як він пропадає після допиту у Луцьку — і більше не повертається.

Далі ти підліток у 30-х.
У тебе нема книжок. У тебе нема вибору. Ти чуєш тільки одне — що твоя мова, твоя церква, твоя земля — "неіснуючі".

Далі німці — окупанти. Совєти — кати. Поляки — ті, хто ще нещодавно з тебе знущався. І тоді ти йдеш у ліс.
Бо правди нема ніде. І лиш в УПА є твої — молоді, як ти, з тими ж ранами і тою ж ненавистю.

ВОЛИНСЬКА РІЗАНИНА — ЦЕ РЕЗУЛЬТАТ, А НЕ ПОЧАТОК
Так, у 1943 році УПА провела етнічні зачистки польських сіл.
Так, це була трагедія.
Але чи ви думаєте, польські збройні формування типу — Армія Крайова і батальйони самооборони — ангели в білому?
Вони вдавалися до крайній жорстокості. Палили українські села разом із мешканцями, а людей вішали за «підтримку УПА».

Тому волинська різанина - це був вибух, який готували самі поляки, будуючи свою імперію на українській землі. 
Поляки не були безвинними ангелами. Вони роками витравлювали українське з українців. 
І рано чи пізно ця вибухівка, яку самі й заложили, мала вибухнути. 

Так працює колоніалізм:
Спочатку ти нав’язуєш свою мову.
Потім — релігію.
Потім — зброю.
А потім дивуєшся, що тебе палять у твоєму ж будинку.

СЬОГОДНІ: ХТО ГРАЄ НА КРОВІ?
Росія.
Москва сьогодні тішиться, коли українець і поляк згадують Волинь не як спільну рану, а як привід для ворожнечі.
Їм треба, щоб ми билися між собою. Щоб історію писали кремлівські методички, а не факти.

ІСТИНА ПРОСТА:
- Волинь — українська.
- Польща була там колонізатором.
- Різанина — це не злочин УПА , це наслідок десятиліть приниження.

Історія — це не TikTok.
Вона не поміщається в 30 секунд.
Але якщо її не знати — то дуже легко стати мішенню для чужої правди.
І дуже важко зрозуміти свою.


Фото (близько до 1927 року), діти на вулиці Луцька. 

Контекст Волині, 1943. Щоб говорити про Волинь — треба знати, чим вона була в 1943 році: вакуум, ліс, розпад імперій.