Люди знову прийшли. Самі. Без сцени. Без політичної реклами. Без мегафонів. Прапори були — жовто-сині, кілька червоно-чорних. Гасла — теж були. На картонках. На рюкзаках. У голосі. "12414 = 1984". "Руки геть від НАБУ". "Ні — узурпації". Були й інші — грубіші. Без цензури. З прізвищами. Хто хотів — писав усе, що накипіло. І написане вже не зітреш. Погортайте галерею — там усе сказано.
Площа біля Франка стала тимчасовим серцем спротиву. Приходили нові. Повертались ті самі. Приводили друзів. Хтось мовчав. Хтось тримав картонку. Хтось просто стояв, бо інакше не міг.
Політики мовчали. Канали кричали. А вулиця дихала.
