Світ наче склад із дровами, де кожна іскра може обернутися полум’ям.Politico нагадує: найближчі п’ять років можуть стати випробуванням для людства, і список небезпечних точок виглядає як мапа майбутніх трагедій.Індія та Пакистан. Дві країни, дві історії ненависті, розділені кордоном і релігією.…
ПрологКрим — це не символ.Не святиня. Не «колиска» і не «південне серце».Його не треба любити, щоб розуміти.Його треба пам’ятати, щоб не повторювати.Він ніколи не був ні «душею Росії», ні «українським раєм».Це — півострів переділів.Крові, яка не встигала висихати.Договорів, які підписували…
Це не фільм-катастрофа, не гравюра з майбутнього, не постапокаліптичний арт.Це реальне фото. Україна. Донецька область. Часів Яр. Весна 2025.Місто, в якому жили люди.Працювали лікарі.Сиділи на лавочках старенькі.Грали у дворі діти.Залишали молоко перед дверима.Будували. Вірили.Жили.І ось що залишив по собі “русский…
(записано з чужих слів, мовчання і дороги)Його не брали — довго.Він був горбатий, тихий, надміру ввічливий. Водій із горбом, як дзвіниця Собору Паризької Матері. Люди на блокпостах не завжди читають діагнози, але іноді — бачать. Раніше йому махали: «Проїжджай, бідолахо,…
Фотографи у форміЦього разу в кадрі не ефрейтор Гейдекер, а Віллі Георг — солдат-телеграфіст, якому дали дозвіл на вхід у ґетто влітку 1941-го. У 4–5 рулонах плівки він зберіг щоденність умови життя: натовпи на вулиці, дітей, що просять хліба, поліцейських,…
Перші дні Варшавського ґетто очима солдата, що зненавидів свою формуСвіжа цегла, свіжа кровСічень 1941-го. Варшавський «єврейський житловий район» закритий усього два місяці; стіні бракує тиньку, брами ще обплутані колючим дротом. Усередині — понад 400 000 людей на 3 км², завезених…
Коли земля Німеччини повернула своїх мертвих — а живі більше не мали куди відвести очі«Ви нічого не знали? Тоді копайте»Квітень 1945-го. 1 200 мешканців Веймара марширують крізь ворота Бухенвальда. У таборі ще парує попіл крематорію; на брезенті — тіла, що…
Київ. 23 червня 2025.У неділю вони ще були живі.У понеділок — їх не стало.Чоловік. Дружина. І дід.Разом у квартирі. Разом під обстрілом. Разом загинули.Їхній шістнадцятирічний син вижив випадково. Був на дачі з бабусею. За містом.Коли повернувся — було вже надто…
Вночі Київ знову палав. Декілька хвиль дронів, потім ракети. Райони — різні. Вибухи — справжні. По місту — по людям, по тілу столиці.Знову зранку фото, відео, уламки, вікна, які більше не вікна. І люди, які викладають усе це в соц.пережи.Тому…
Кожного разу, коли вночі вмикається сирена — це не “ще одна повітряна тривога”.Це повідомлення: тебе можуть вбити.Не десь там — а тут. Через дах. Через вікно. Через стіну, в яку ти вперся лопатками й вирішив не рухатись,бо «вже задовбало».Те, що…
