понеділок, 16 листопада 2026

Бесконечные роли

Я шагал по пустыням, оставляя следы на песке,В кресле пилота космического корабля метался,Строил дома, возвышаясь над суетой в пике,И на корриде с быками на равных бодался.Я бродил по мегаполисам, где небоскрёбы царапают звёзды,Выращивал виноград, укрывая золотой листвой лозы,Примерял на себя…

Великий лайковий сором

Великий лайковий сором

В епоху, коли кожен лайк – це ніби мікро-автограф на громадському банері думок, багато хто з нас стає лайковим ніндзя – ми тут, але нас як би і нема. Уявіть: ви гортаєте стрічку, і ось він, піст. Дотепний, глибокий, із…

Кожному своя клітка

Кожному своя клітка

Наша історія починається не з нас. Сценарій поточної глобальної драми написаний не руками тих, хто страждає від його наслідків, а тими, хто витягує вигоду з розділення та хаосу. Це зовсім не спонтанний сценарій, а ретельно спланований акт, у якому кожен…

У каждого своя невидимка

В городе, где светит неон, где витрины полны снов, Люди – тени танцуют танец, наряжаясь в костюмы козлов и коров. Там Вася с гитарой в руках, мечтает о звёздах, но спит днём, И Кастя, что смеётся в слёзах, тайны свои…

Життя на автопілоті

Життя на автопілоті

Штучний мозок – наш новий друг,Він знає все і все він помічає.Замість нас він мислить, мріє, А ми? А ми лише життя проживаєм.Роботи в домі – наші нові друзі,Варять каву, чистять, навіть співають.А ми на дивані, з пультом в руках,Лише…

Згарище

Згарище

Втомлені діти сплять у вагоні, Зірвані з коренем, мов дерева. Поїзд гуде, ніби старого стогін, Що носить біль у своїх жерновах.Мати сидить, огорнута в мовчання, В очах – відблиск втрачених днів. В її молитві – тихе сподівання, Що війна пройде,…

Квіти по-іншому

Квіти по-іншому

Восьмого березня. Сцена весни.Сніг тане, підступає зелень,І люди в цей день, як завжди,Шукають сенс у календарних лініях.Магазини кричать знижками,Яскраві вітрини, гламур для ока.Але це лише маскарад ринкових гімнів,Іронія сучасності, сміх через сльози – без звука.Люди несуть квіти, немов в останній…

Парк, повія, кава, полиці та книги

Парк, повія, кава, полиці та книги

Весною, на тлі війни, міста повільно оживають. Перші теплі дні пробиваються крізь прохолодну повітряну завісу, приносячи з собою надію. Вдень витає відчуття відновлення життя.У кожному куточку міста відчувається весна, незважаючи на тінь важких часів. Проходячи повз зруйнованих будівель, де колись…

Реалістична утопія або дистопійна реальність

Реалістична утопія або дистопійна реальність

У ті безтурботні часи, коли найскладнішим вибором був фільтр для фото в Instagram, ми з захопленням мріяли про міста майбутнього. О, як легко було уявити собі мегаполіси, які парять серед хмар, де дрони, призначені для дивовижних подорожей, літають серед блискучих…

Останній сон під квітчастою ковдрою

Останній сон під квітчастою ковдрою

В нічній Одесі, де морський бриз ніжно шепотів про минулий день, настала темрява, важка, як невимовний біль. Це була ніч, коли вічна тиша моря зіткнулася з безумством війни. Російський безпілотник, наче втілення самого кошмару, розірвав небо, перетворивши спокійний куточок в…