В Карпатах смерть не приховати — її видно навіть там, де, здавалось би, тільки тиша і камінь. Минулої ночі прикордонники на горі Фрасин у Закарпатті натрапили на людські рештки. Кістки розтягли дикі звірі. Поруч — шматки одягу, камуфльований рюкзак, сумка. І документи. Вони належали 36-річному уродженцю Луганщини. Його вже ловили на цій же межі ще восени 2023-го, коли він намагався прорватись у Румунію. Тепер повернувся сюди востаннє.
А кілька днів тому інший патруль прикордонників у горах Івано-Франківщини, біля “Шибеного”, виявив ще один скелет. Жодних документів — лише мовчання і невідомість.
Тіла, які так і не дійшли до кордону. Історії, що закінчились у горах, серед дикої тиші й каміння. Ця війна залишає могили не лише на фронті. Вона ховає людей у річках, у лісах, у горах — там, де вони сподівалися знайти порятунок.
