Рецепт утопії для дистопії

Десять пунктів, що тримають державу,
Звучать, як рецепт для політичного права.
Єдність перша — інтеграція в НАТО,
Хоч би не розбились ми об стару лопату.

Фронт і зброя — на передовій,
Рекрути в строю, як на партії своїй.
Навчання і тактика, зміни в системі,
Бо ворог чекає на наші проблеми.

Заводи працюють, техніка зростає,
Ставка технологій інвесторів скликає.
Зброя потрібна, це кожен тут знає,
Бо тільки з нею ворог відступає.

А гроші? Без них ми далеко не йдемо,
Податки зменшити, щоб всі жили шалено.
Страхування ризиків і детінізація,
Підприємцю свобода — така імпровізація.

Енергетика — це головна тема,
Захист об’єктів — палка дилема.
Генерація світла, транспортування,
І газ по трубах без зайвого марнування.

Безпека повсюди — метал і рамки,
Поліцейські в школах, бомбосховищах, банках.
Колаборантам — кайдани і грати,
Розмінування — до всього додати.

Людський капітал — це гучна справа,
Міністерство нове — дипломатична застава.
Множинне громадянство і освіта нова,
Безбар’єрність — у двері для кожного слова.

Культурний суверенітет — важливий аспект,
Заміщення російського, наш проект.
Українські наративи, в музеях і залах,
І за кордоном слава про нас чимала.

А ветерани — герої, і це не слова,
Їх так багато, що пухне голова.
Любимо, дбаємо, хоч вибірково,
А для решти TikTok — поки є там свобода слова.

Десять пунктів — то план, що летить у зеніт,
Залишивши внизу обіцянок граніт.
А поки народ лиш надії смакує,
Хтось в тіні на бюджети тихенько полює.

Поділися