Одеса завжди жила морем. Тутешні двори й вулиці знають запах солі й іржі, а ще — тихий біль, коли море виносить на берег уламки чужої війни. На цьому тлі особливо гірко чути, що людина, яка все життя ходила під вітрилами, зрештою пристала не до рідного берега, а до фсб.
СБУ затримала одесита — колишнього моряка торговельного флоту. Колись він знав навігацію й маршрути, тепер — інструкції від кураторів. Його новий «курс» почався в Росії, коли під час повномасштабного вторгнення він опинився у сестри. Там його й завербували. Спершу — «легкі завдання»: фіксувати наслідки обстрілів, робити звіти. Потім — важче: виготовлення вибухівки. Болти, гайки, вибухова речовина, мобільні телефони як пульт дистанційного підриву. Усе це він пакував у схрони на узбережжі, а координати відправляв куратору. Далі схема працювала за відпрацьованим ланцюгом: Росія надсилає геолокацію виконавцям, ті забирають СВП — і готують черговий підпал чи вибух.
У липні спецслужби вже зловили одну з таких «терористок», коли вона намагалась підірвати обласний ТЦК. Тепер — і того, хто постачав їй «товар». У квартирі агента знайшли телефон із листуванням, документацію, матеріали. Йому інкримінують замах на теракт, загрожує до 12 років із конфіскацією.
Ця історія виглядає майже як гротеск. Підлітків у Telegram-чатах наймають на підпали за копійки. Освічені «економісти» продають місця в аспірантурі, щоб відмазати "ухилянтів". А старі моряки, які мали б розповідати онукам про рейси й шторми, починають варити бомби на кухні.
Трагедія в тому, що ці люди завжди жили поруч. У мирних містах, у тих самих під’їздах. І кожен із них — маленький уламок, що стає вибухівкою в чужих руках.
