10.07.2025

Тривога тривала 10 годин.
400 дронів. 12 ракет.
16 постраждалих. 2 загиблих.

Ніч почалась не з вибуху. Зі звуку.
Це було не «вжжж», а щось глухе, довге, як постріл серця у бетон.
Кияни знову у ваннах, на станціях метро, в коридорах.
На станції Лук’янівка діти спали на ковдрах, поклавши голови на батьків.
Хтось читав уголос молитви. Хтось слухав тікток — просто аби не чути небо.

Але небо кричало.

🔻 Шість районів — шість мішеней.

Шевченківський — пожежі в кількох житлових будинках.
Одна з них — на верхньому поверсі. Уламки. Скло. Пекло.
Повністю зруйнована амбулаторія Центру первинної меддопомоги.
– 86-річна жінка: гостра реакція на стрес
– 45-річний чоловік: політравма
– 59-річний чоловік: різана рана стопи, травма грудної клітки

Дарницький — палає заправка. Палають гаражі. Уламки в дворі багатоповерхівки.

Солом’янський — вогонь у нежитловій будівлі. Двоє поранених. Один — госпіталізований.

Голосіївський — вантажівка охоплена полум’ям. Уламки.

Подільський — вибито вікна в житловому будинку. Руйнування. Руїна.
Там, де ще вчора був Центр допомоги, тепер — чорна діра.

Оболонь — уламки. Пожежа. ППО працює майже над головами.
Сусіди сплять на сходах, обійнявшись через тремтіння стін.

У повітрі — густий, липкий дим.
❗️Міська влада попереджає: не відкривати вікна, не виходити на вулицю.
Усе місто затягло гаром. Дихати важко. 
Мовчати важче.

У підземці на «Золотих воротах» жінка років шістдесяти каже хлопцеві поруч:
— Я вперше сюди в 83-му зайшла. Тоді просто цікаво було. А тепер…
Замовкла.
Хлопець подав їй ковдру.
— А тепер — щоб вижити.

Ісусе, довіряю тобі. Ісусе, довіряю тобі.
— напис на асфальті біля входу в укриття. Люди проходять, читають. Дехто — хреститься.

Це не просто атака. Це — Київська ніч.
І це вже не сторінка. Це цілий розділ у книзі, яку ми не просили писати.

Продовження слідує...
Так, блядь, слідує.